Проблемний гурток «Релігія та сучасна політика США»
Під час проходження курсу «Релігія та суспільство» для студентів магістерської програми «Релігія та сучасні суспільні процеси» найбільший відгук набула тема «Релігія та політика США». Проходження цієї теми припало на час гучного повернення Дональда Трампа до Білого дому та великою увагою світової та української зокрема спільнот до релігійних складових діяльності Республіканської партії та її МАГА-крила. За ініціативою студентів була започаткована проблемна група «Релігія та сучасна політика США», на якій, відштовхуючись від науково-дослідницької літератури та медійної інформації, опрацьовується питання – наскільки релігія впливає на сучасну американську політику. Вивчається ціннісний та конфесійний виміри взаємодії релігії та політики, публічні позиції та релігійна ідентичність американських політиків. Керівник групи – кандидат філософських наук, доцент Геннадій Целковський.
Засідання від 6 березня «Християнський націоналізм»
Перше засідання було присвячено специфічному ідейному руху – «Християнський націоналізм», що дотичний до Республіканської партії. Проблемним питанням постало – наскільки цей рух впливовий та обумовлює політику Дональда Трампа. Джерелами для пошуку відповідей були статті з американського наукового журналу «Релігія та політика».
Геннадій Целковський презентував перше дослідження «Наскільки християнський націоналізм обумовлює ідею використання сили в політичних цілях». Під використанням сили мається на увазі «Захоплення Капітолія 6 січня 2021 року». Згідно з результатами дослідження, повернення Дональда Трампа та, відповідно, згода на силові методи в політиці ґрунтується на 4 джерелах: християнський націоналізм, «образа білих», біблійний буквалізм та електоральна зневіра. Всі 4 джерела вбачають загрозу з боку секуляризації, пропаганди DEI, критичної расової теорії, глобалізму та deepstate-у (бюрократичного апарату, замкненого на власних корпоративних інтересах). Ця загроза спрямована проти типового американця – білої людини, протестанта, віруючого, прихильника християнських цінностей, що сформували США як «Міста на горі».
Єгор Бахмутченко, магістрант, розкрив статтю «в якій розкривається, як американці сприймають ставлення політичних організацій (Демократичної та Республіканської партій, Верховного суду) до релігії. Як ідентичність впливає на сприйняття: сприйняття релігійності політичних фігур та груп, що сильно залежить від особистої партійної та ідеологічної ідентичності американців. Християнський націоналізм: впливає на сприйняття партій: Люди, які підтримують ідею "християнської нації", по-різному сприймають ставлення партій до релігії. Верховний суд: сприймається більш нейтральним, ніж дружнім до релігії. Партійні та ідеологічні відмінності: демократи частіше сприймають Демократичну партію як дружню до релігії, а Республіканську – як недружню. Консерватори частіше сприймають Демократичну партію як недружню до релігії. Ліберали, які проти християнського націоналізму, сприймають дружність республіканців до релігії негативно. Сприйняття нейтральності суду залежить від ставлення до християнського націоналізму. Ліберали, які проти християнського націоналізму, частіше сприймають суд як дружній до релігії, але негативно. Консерватори та республіканці сприймають суд нейтральним до релігії і це є позитивним ставленням.
Вадим Бірюков в статті «Знайомий диявол: Християнський націоналізм і намір змінити свою поведінку під час голосування за чи проти Трампа у 2020 році» (The Devil That You Know: Christian Nationalism and Intent to Change One’s Voting Behavior For or Against Trump in 2020), в якій фокус дослідження на взаємозв'язку між християнським націоналізмом і поведінкою виборців щодо Дональда Трампа у 2020 році.
Фраза «знайомий диявол» означає, що часто краще мати справу зі знайомою людиною або ситуацією (навіть якщо вони складні або неприємні), ніж ризикувати, маючи справу з незнайомою людиною або ситуацією, яка може виявитися ще гіршою. Обізнаність забезпечує певний рівень комфорту навіть за несприятливих обставин.
Основна теза статті полягає в тому, що християнський націоналізм суттєво впливає на електоральну поведінку в США, зокрема на підтримку Дональда Трампа на президентських виборах 2016 і 2020 років. Автори стверджують, що прихильність до християнської націоналістичної ідеології слугує як прогностичним чинником намірів голосувати за Трампа, в тому числі схиляючи осіб, які не голосували за нього у 2016 році, до його підтримки у 2020 році, так і захисним фактором, який зменшує ймовірність того, що прихильники Трампа будуть шукати альтернативних кандидатів.
Володимир Строй розкрив статтю «A colorblind Christian country? How racial attitudes affectsupports for Christian nationalism and civil religion», в якій досліджується взаємозв’язок між релігією, національною ідентичністю та расовими уявленнями в контексті Сполучених Штатів Америки. Автори аналізують концепти християнського націоналізму та цивільної релігії, акцентуючи увагу на їхній ролі у формуванні суспільних і політичних наративів. Емпіричну основу дослідження становить експериментальне опитування, проведене компанією Dynata, результати якого демонструють, як релігійні переконання корелюють із соціальними уявленнями про расу та націю. Отримані дані вказують на глибоку інтеграцію релігійної символіки у процеси конструювання національної ідентичності та суспільної стратифікації у США.
Засідання від 18 березня «Протестантизм як ціннісна основа Республіканської партії»
На другу зустріч був запрошений спікер з США – Черенков Михайло, доктор філософських наук, професор. Михайло Миколайович представив конфесійне, а саме баптистське розуміння взаємодії релігії та політики в США, враховуючи, що баптизм є однією з найвпливовіших протестантських конфесій. Професор Черенков розкрив три ключових питання щодо місця релігії в Республіканській партії: Релігійна свобода, Молитовний сніданок та повернення релігії в політику.
Релігійна свобода для американців, особливо прихильників Республіканської партії, є надцінністю. Причому вона експлікована саме релігійними переконаннями та історичним досвідом. Релігійні переконання в священності релігійної свободи полягають в протестантській максимі – Solo Scriptura, тільки через Біблію. Християнські гілки та напрями постають як способи інтерпретації Біблії, звідси заборона тієї чи іншої християнської церкви – це заборона базової протестантської максими – індивідуально читати та тлумачити Біблію. Історичний досвід формування цінності релігійної свободи полягає в тому, що першими поселенцями були гнані з Британії представники релігійних меншин – квакери, анабаптисти, конгрегаціоналісти, відповідно було закладено уявлення про те, що самі США є країною, сутність якої формували релігійні меншини, що постраждали за свою віру.
Іншою релігійною константою американської політики та культури є уявлення обраності США як біблійного «City upon a Hill» (Міста на горі), що сяє над всіма народами, вказуючи їм шлях до праведного життя. Що важливо та є складовою кальвіністського протестантизму – праведне життя та «Місто на горі» є частиною American way of Life (американського способу життя), що поєднує в собі моральну чистоту та процвітання. Prosperity and flourish (збагачення та процвітання) так само є тим, що пропонує «Місто на горі» всьому людству. Власне, тут позиції Республіканської та Демократичної партій сходяться. Обидві мають месіанські уявлення про місце США на планеті, але способи та зміст реалізації проєкту «Місто на горі» різняться.
Що стосується руху МАГА та президента Дональда Трампа, Михайло Миколайович притримується погляду, що президент Трамп, будучи яскравим прихильником ідеї США як Міста на горі, насправді відступає від базових принципів поєднання релігії та політики в США та несе загрозу основам американської цивілізації.
Результати роботи проблемної групи будуть викладені в наукових публікаціях та представлені на наукових конференціях.
Наступне засідання проблемної групи буде присвячене взаємодії політики DEI та релігії в контексті діяльності Демократичної партії.
Більше про події нашого інституту у соцмережах