Історія кафедри

 

Цікавить навчання в Навчально-науковому інституті філософії та освітньої політики?

Дізнайтесь більше про спеціальність в розділі "Культурологія"

Дізнайтесь більше про спеціальність в розділі "Реклама та зв'язки з громадськістю"

Дізнайтесь більше про спеціальність в розділі "Філософія"

Дізнайтесь більше про спеціальність в розділі "Релігієзнавство"

Кафедру всесвітньої історії та археології було створено 20 вересня 2021 р. після об’єднання кафедри всесвітньої історії (до 2002 р. – кафедра загальної історії, яку було засновано в 1969 р., одночасно з відновленням історичного факультету нашого університету, і розбудовано завдяки зусиллям М.Ф. Александри) та кафедри цивілізаційної історії та археології Центрально-Східної Європи (упродовж 2006 – 2021 рр. функціонувала як кафедра історії та археології словʼян на чолі з її засновником – М.А. Журбою).

 

Основна діяльність

 

На сьогодні кафедра всесвітньої історії та археології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова забезпечує підготовку фахівців-істориків, вчителів з всесвітньої історії, на яку в шкільній програмі відводиться понад 240 навчальних годин.

 

На кафедрі працює високопрофесійний колектив у складі чотирьох професорів, восьми доцентів, старшого викладача та двох викладачів, серед яких пʼять докторів наук, сім кандидатів історичних наук і кандидат економічних наук. Колектив кафедри, забезпечуючи навчально-виховний процес на історико-філософському факультеті, здійснює підготовку студентів за спеціальностями «Полоністика» та «Всесвітня історія». Співробітники кафедри викладають історію країн Західної Європи та Північної Америки, історію народів Центрально-Східної Європи, регіональну історію країн світу, історію Польщі, польську мову, археологію та ін. Програми навчальних дисциплін кафедри розроблено відповідно до сучасних досліджень в історичній науці. Створено базу електронних варіантів лекцій, планів семінарських, практичних і лабораторних занять.

 

На кафедрі діє аспірантура та докторантура за спеціальністю 032 – історія та археологія.

 

Навчальний процес та науково-практичну діяльність кафедри забезпечують Українсько-польський науково-освітній центр «Полонія», Науково-дослідницький центр «Слов’янський світ» і дві лабораторії: «Історичної біографістики» та «Науково-дослідна лабораторія археологічних досліджень».

 

Українсько-польський науково-освітній центр «Полонія» покликаний сприяти розвитку та зміцненню двосторонніх українсько-польських відносин у науковій, освітній і культурній сферах, встановленню партнерських відносин між навчальними та дослідницькими закладами двох країн.

 

Предметом діяльності Науково-дослідницький центру «Слов’янський світ» стало дослідження проблем історії та культури слов’янських народів. Центр має на меті популяризацію здобутків світової славістики, проведення методологічних, історіографічних студій, демонстрацію модерних дослідницьких практик у контексті цивілізаційної компаративістики, повернення із небуття видатних постатей слов’янської культури, розвінчання міфологем ідеологів «русского мира». Робота центру зорієнтована на налагодження співробітництва із вітчизняними та зарубіжними науковими установами, організацію спільних наукових проєктів, проведення конференцій, семінарів.

 

Навчально-методична лабораторія «Історичної біографістики» займається розвитком історичного мислення студентів, яке передбачає загальне розуміння історичного процесу в його різноманітності й суперечливості; індивідуалізацією історичного процесу; дослідженням славістичних постатей та їх науково-культурної спадщини; реконструкцією інтелектуальних біографій відомих особистостей у світлі історичної доби. З цією метою на базі Науково-дослідницького центру функціонує студентське наукове товариство «Славістичні студії». 

 

«Навчальна науково-дослідна лабораторія археологічних досліджень» підтримує тісні зв’язки із провідними науковими установами й університетами України та Європи. Діяльність археологічної лабораторії та студентів, які проходили практику у складі різних експедицій, неодноразово відзначалася подяками керівниками провідних наукових установ України. За матеріалами фондів лабораторії був створений кабінет-музей археології імені засновниці експедиції та лабораторії Надії Михайлівни Кравченко. В експозиції кабінету-музею представлені оригінальні археологічні матеріали, які отримані експедицією під час розкопок пам’яток пізньоримського часу.

Розпочинаючи з 2012 р. кафедра у співпраці з Національним університетом біоресурсів і природокористування України та Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України видає фаховий науковий журнал «Вісник аграрної історії».

 

Співробітники кафедри є висококваліфікованими фахівцями. За довгі роки кропіткої праці ними було підготовлено близько 600 наукових досліджень, у тому числі монографічних: Падалка С. С. «Приватизація в Україні: перші підсумки та уроки (1991 – 2009 рр.)» (Київ, 2010); Журба М. А., Андрущенко В. П. «Історичні обрії Михайла Драгоманова» (Київ, 2012); Журба М. А., Черніговець Н. М. «На темному боці місяця. Зваблені інтернаціоналізмом» (Київ, 2013);  Журба М. А., Верес-Сліпенко О. В. «Європейський кооперативний рух у контексті аграристської комуністичної моделей суспільної модернізації (20 – 30 рр. ХХ ст.)» (Київ, 2016); Падалка С. С., Кириленко І. Г., Вергунов В. А. «Аграрна історія України» (Київ, 2019); Журба М. А., Жолоб М. П. «Піднесене і земне: релігійні громади етнічних меншин в умовах комуністичного режиму в Україні (20 – 30-і рр. ХХ ст.)» (Вінниця, 2019); Журба М. А., Вітенко З. Р. «Химери інтернаціоналізму. Міжнародні зв’язки профспілок України (20 – 30 рр. ХХ ст.)» (Вінниця, 2021).

 

Наукова школа професора М. Журби

У контексті наукової школи професора Журби М. А. під його керівництвом були підготовлено та успішно захищено 30 кваліфікаційних досліджень, серед яких 5 докторських дисертацій: 1) Виговський М. Ю. «Становлення та функціонування номенклатури радянської системи освіти в Україні 20 – 30-х рр. ХХ ст.» (Київ, 2006); 2) Свистович С. М. «Громадські об’єднання України в політиці більшовицького режиму (20 – 30-х рр. ХХ ст.)» (Донецьк, 2007); 3) Романюк Н. Й. «Сільське підприємництво доби капіталістичної модернізації України: 1861 – 1914 рр.» (Київ, 2014); 4) Доценко В. О. «Єврейський громадський рух в Україні (60-ті рр. ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст.)» (Київ, 2015); 5) Пилипчук Я. В. «Соціальна історія кипчаків у ІХ – ХІІІ ст.» (Львів, 2019) та 25 кандидатських дисертацій – 1) Боднарук Б. М. «Чернечі ордени Європи у ХІІІ – XIV ст.» (Київ, 1995); 2) Казаков О. О. «Московсько-литовська боротьба за давньоруські землі в кінці ХV – на початку ХVI ст.» (Київ, 1998); 3) Доценко В. О. «Єврейське громадське землеоблаштування в Україні (20-ті – 30-ті роки ХХ століття)» (Київ, 2005); 4) Кондратюк Г. М. «Етнополітика і розвиток народної освіти в Криму в 20 – 30 роках XX століття» (Київ, 2005); 5) Костюк Є. С. «Громадські об’єднання у соціалістичній модернізації індустріальної сфери України (20 – 30-ті рр. ХХ ст.)» (Київ, 2010); 6) Крамар О. С. «Міжнародні зв’язки громадських об'єднань України (20-ті – початок 30-х років ХХ століття)» (Київ, 2010); 7) Берендєєва (Верес-Сліпенко) О. В. «Кооперативний рух у теорії та практиці аграристських і комуністичних партій країн Центрально-Східної Європи (20-ті роки ХХ ст.)» (Київ, 2010); 8) Ямполець П. В. «Матеріальне становище робітників державної промисловості України в період непу (історико-статистичний аналіз)» (Київ, 2010); 9) Костенко С. В. «Ідейно-політичні засади та практика селянського громадського руху України (1917 – початок 1930-х років)» (Київ, 2011); 10) Черніговець Н. М. «Іммігрантські сільськогосподарські колективи в Україні (1921 – 1930 рр.)» (Київ, 2012); 11) Яшанов А. С. «Військово-оборонні громадські об’єднання в Україні (20-ті – 30-ті роки XX ст.)» (Київ, 2012); 12) Срібна М. А. «Український Червоний Хрест у роки Другої світової віни» (Київ, 2014); 13) Жолоб М. П. «Релігійні громади національних меншин підрадянської України в 20 – 30-х рр. ХХ ст.» (Київ, 2014); 14) Бойчук Я. А. «Громадські об’єднання етноменшин на українських землях у складі Російської імперії (1861 – 1914 рр.)» (Київ, 2015); 15) Грибан О. Г. «Діяльність Українського товариства Червоного Хреста (20 – 30-ті роки ХХ ст.)» (Київ, 2015); 16) Мотричук Р. Г. «Громадські об’єднання національних меншин України у 20 – 30 роки ХХ століття» (Київ, 2015); 17) Козир В. В. «Створення та діяльність всеукраїнського товариства «Геть неписьменність» (1923 – 1936 рр.)» (Київ, 2015); 18) Гайдай В. В. «Громадські організації Польщі 1918-1939 років: інституційний розвиток та суспільно-політична діяльність» (Київ, 2015); 19) Половинська В. В. «Давня Русь і Скандинавія: політичні і соціокультурні відносини (ХІ – перша половина ХІІ ст.)» (Київ, 2015); 20) Ящук О. Ю. Міжнародні зв’язки Червоного Хреста України (1922 – 2014 рр.) 21) Гуменюк В. В. «Повсякденне життя сільського населення Півдня України (20-ті – перша половина 30-х рр. ХХ ст.) (Київ, 2018); 22) Вітенко З. Р. « Міжнародні зв’язки профспілок України у 20-х – 30-х рр.» (Київ, 2019); 23) Приходько М. М. «Українська держава часів гетьмана Павла Скоропадського у контексті європейської геополітики» (Київ, 2019); 24) Падалка С. С. «Хабарництво на Правобережній Україні: суспільно-історичні передумови, особливості та засоби протидії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)» (Київ, 2019); 25) Чуян І. Л. «Чеська етнічна меншина України: особливості повсякденного життя, ментальність та соціокультурні трансформації (20 – 30-і рр. ХХ ст.)» (Київ, 2019).

 

Працюють над докторськими дисертаціями: 1) Грамакова Н. «Польський громадсько-суспільний рук в українських землях (1815 – 1914 рр.)»; 2) Погромський В. «Діяльність американських гуманітарних організацій в країнах Східної Європи (1918 – 1939 рр.)»; 3) Жолоб М. «Репресії проти національних меншин України (20 – 30-і рр. ХХ ст.)»; 4) Приходько М. «Громадсько-політичний рух на польських землях (90 рр. ХІХ ст. – перша чверть ХХ ст.»; 5) Гайдай В. «Громадські організації Польщі в суспільних трансформаціях 1980-1990-х рр.»; 6) Вітенко З. «Міжнародна діяльність громадських об’єднань України (1918 – 1939 рр.)»; 7) Черніговець Н. «Повсякденне життя національних меншин підрадянської України (20 – 30-і рр. ХХ ст.)» Працюють над дисертаціями на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі історії: 1) Семанишин Т. «Громадські об’єднання України у контексті міжреспубліканських зв’язків радянської тоталітарної держави (20 – 30-і рр. ХХ ст.)», 2) Тараненко А. «Німецька етнічна меншина України: особливості повсякденного життя, ментальність та соціокультурні трансформації (20 – 30-і рр. ХХ ст.)» 3) Конончук Ю. «Соціокультурні процеси в Сполучених штатах Америки в 50 – 60-х рр. ХХ ст.», 4) Коваленко А. «Генеза протослов’янського етносу: соціокультурний, ментальний та релігійний аспекти», 5) Песоцький М. «Створення та діяльність Народного комісаріату внутрішніх справ України (20-і рр. ХХ ст.)», 6) Трейтяк Д. «Повсякденне життя грецької національної меншини (20 – 30-і рр. ХХ ст.)», 7) Бондар С. «Теорія і практика релігійних об’єднань в Україні доби визвольних змагань (1917 – 1923 рр.)»; 8) Гаврилюк М. «Михайло Драгоманов як історик»; 9) Шимко В. «Теорія і практика освіченого абсолютизму на Українських землях у другій половині XVIII ст.».

 

Міжнародна співпраця

Кафедра розвиває співпрацю з зарубіжними університетами, а саме з Краківським педагогічним університетом, Софійським університетом Святого Климента Охридського, Тбіліським державним університетом імені Іване Джавахішвілі та ін.

 

Протягом 2019 – 2021 рр. кафедра в співпраці з Краківським університетом Івана Павла ІІ була виконавцем наукового проєкту «Вплив полікультурності Речі Посполитої на творення європейської ментальності слов’ян у Центрально-Східної Європи».

 

У 2021 р. з нагоди 150-річчя від дня народження всесвітньовідомого українського сходознавця А. Кримського зусиллями кафедри було організовано конференцію «Сходознавство на межі світів та цивілізацій». У роботі конференції взяли участь більше 30 науковців із 9 країн світу.

 

Зв’язки з українськими закладами вищої освіти та науковими установами

 

Колектив кафедри постійно співпрацює з Інститутом історії України НАН України, Інститутом політичних і етнонаціональних проблем НАН України, Інститутом архівознавства при НБУ ім. В. Вернадського, Інститутом біографічних досліджень при НБУВ, Інститутом документознавства та архівної справи НАН України, Дипломатичною академією України, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним університетом біоресурсів і природокористування України, Запорізьким національним університетом, Національним універсистетом «Чернігівський колегіум», Переяслав-Хмельницьким державним педагогічним університетом імені Григорія Сковороди, Глухівським національним педагогічним університетом ім. Олександра Довженка, Ніжинським державним педагогічним університетом ім. М. Гоголя. Проблеми спільних досліджень: «Історія Другої світової війни», «Архівознавство та джерелознавство», «Історіографія історії України», «Біографістика», «Історія української дипломатії».

 

Стратегія розвитку кафедри