Історія кафедри

   Кафедра філософії фактично відкриває історію Драгоманівського університету: Педагогічний інститут казеннокоштних студентів при Київському імператорському університеті святого Володимира почав роботу в листопаді 1834 року. Першим професором філософії і статутним викладачем педагогіки в ньому став Орест Маркович Новицький (1806 – 1889). Його спадкоємцями були Петро Семенович Авсенєв (1810 – 1852) і Сильвестр Сильвестрович Гогоцький (1813 – 1889).

   01 вересня 1920 – на виконання рішень всеросійської наради працівників політосвіти (1920) на базі колишніх університетів були створені Вищий інститут народної освіти імені М.П. Драгоманова,  до нього перейшов працювати професор філософії Олексій Микитович Гіляров (1855 – 1938), З 1926 року вуз отримує назву – Київський інститут народної освіти. У складі останнього – кафедра філософії як підрозділ інституту соціального виховання. 01 вересня 1930 – на виконання постанов ЦК ВКП (б) та ЦК КП(б)У, наказу наркомату освіти УРСР, наказом директора КІНО Микити Миновича Грищенко була створена загальноінститутська кафедра філософії (1933-1940) – кафедра діамату та істмату, з 1941 і донині - кафедра філософії.

   У серпні 1944 року відновлюється інститут і кафедра філософії на чолі з доктором філософських наук, професором Гаврилом Архиповичем Машталером. До неї належать Г.Т.Чирков, С.А.Спектор, О.Г.Білоус, з 1946 року – І.А.Табачников, а з 1953 року – О.П.Павелко.

   На початку 1950-х років кафедрою філософії завідував М.Я.Щербін, з 1953 року з ним працювали І.А. Табачников, А.І. Клевцов, В.Ф.Передерій, В.В.Єрмак, С.А.Спектор і Олексій Пилипович Павелко (1918 – 2001), доктор філософських наук (1972), професор (1974), який у 1953 – 1989 роках очолював кафедру. В 60-70-х роках на ній працювали В.Ф.Передерій, І.А.Табачников, В.І.Войтко, Ф.А.Місюра, В.В.Гончаренко, І.М.Сєрий, О.Д.Кардаш, О.К.Євтушенко, М.М.Підтиченко, Л.П.Сморж, Н.К.Кисельова, Г.І. Іванов, Л.В.Сєрова, О.В.Король, І.В.Огородник, З.М.Філіпович, Е.В.Жулинська, Ю.О.Федів, у 80-х роках до них приєднались В.Ф.Музиченко, Н.М.Краснова, Г.І.Волинка, Н.Г.Мозгова, В.О.Дорошкевич, В.Є.Владимиренко,  В.В.Кучеренко, Н.В.Ківенко, А.І.Колодна, Г.П.Балабанова, Л.І.Карнаухов, І.Г.Нємчинов, Н.В.Турпак.

   У різні роки завідувачами кафедри були: Олексій Микитович Гіляров (1920-1921), Степан Гаврилович Лавров (1930-1933), Артемій Федорович Вієвський (1933-1935), Микита Якович Щербін (1940-1941; 1951-1953), Тихон Микитович Сопільник (1944-1950),) Олексій Пилипович Павелко (1953-1989), Григорій Іванович Волинка (1989-2014), Наталія Григорівна Мозгова (з червня 2014-2023).

   

   Григорій Іванович Волинка (1949-2014) очолював кафедру в 1989-2014 роках. Доктор філософських наук (1989), професор (1990), заслужений діяч науки і техніки України, у 2003-2014 роках – проректор з наукової роботи, він є автором вісімнадцяти книг, написаних одноосібно й у співавторстві, близько сотні статей. 2009 року створено сайт кафедри в мережі «Інтернет».

   2001 року на кафедрі почав працювати доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Віктор Пет­рович Андрущенко, з 2003 року ректор університету, академік АПН Ук­раїни, засновник наукової школи, яка є авторитетною далеко за межами України.

   При кафедрі діють аспірантура і докторантура. Разом із кафедрою релігієзнавства і культурології кафедра філософії протягом 2009-2020 років видавала «Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 7. Культурологія. Релігієзнавство. Філософія».

   Історико-філософська школа кафедри досить плідно працює над проблематикою історії світової й української філософії. Варто відзначити професорів Н.Г. Мозгову, І.Г.Нємчинова, В.О.Дорошкевича, доцента Б.К.Матюшка.

   2014 рік ознаменувався для кафедри тяжкими втратами: пішли з життя Григорій Іванович Волинка і Володимир Олександрович Дорошкевич.

   У червні 2014 кафедру очолила Наталія Григорівна Мозгова.

МОЗГОВА Наталія Григорівна - Заслужений працівник освіти України, доктор філософських наук, професор, з 2014 по 2023 рр. завідувач кафедри філософії. На кафедрі філософії Наталія Григорівна працювала з 1981 року на посадах аспіранта, асистента,  старшого викладача, доцента, з 2003 року – професора. У 1997 році захистила кандидатську дисертацію «Гносеологічна проблематика у творчості Петра Ліницького». У 2006 році – докторську дисертацію «Київська духовно-академічна філософія: аналіз логіко-гносеологічних тенденцій». Викладала наступні освітні компоненти: «Філософія Науки», «Філософія логіки», «Сучасні методи філософських досліджень» (аспірантам), «Теорія пізнання та епістемологія» (бакалаврам), «Сучасна теоретична філософія» (магістрантам).

Входила до складу редколегії збірника наукових праць «Міждисциплінарні дослідження складних систем» при НПУ імені М.П. Драгоманова; науково-теоретичного філософського збірника «Ідеї» (Болгарія); редколегії Вісника «Філософські перипетії» при Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна. Була заступником голови спеціалізованої вченої ради Д. 26.053.16 при УДУ імені Михайла Драгоманова із захисту докторських дисертацій зі спеціальності 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури; входила до складу спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 при КНУ імені Тараса Шевченка зі спеціальності 09.00.05 – історія філософії. Член галузевої комісії МОН України. Мала стаж науково-педагогічної діяльності 41 рік.

За час роботи була відзначена: «Грамотою Верховної ради України» (2005 р.), «Відмінник освіти України» (2006 р.), «Заслужений працівник освіти України» (2006 р.), орден Святої великомучениці Варвари, (2005 р.), орден Св. рівноапостольних Кирила і Мефодія (2011 р.), медаллю імені Пилипа Орлика (2013 р.), медаль АПН України "К.Д. Ушинський" (2018 р.), орденом святого великомученика Юрія Переможця УПЦ (2023 р.).

Під керівництвом Н.Г. Мозгової захищено 9 кандидатів наук – Б.К. Матюшко «Еволюція філософських поглядів В. Лесевича»; О.М. Тютюнник «Особа і суспільство у філософії Пантелеймона Куліша»; Г.Б. Циценко  «Християнське анахоретство як філософсько-антропологічна проблема»; В.Е. Туренко «Феномен любові: філософсько-антропологічні виміри східнопатристичної традиції»; Є.М.Шушкевич «Метафізична проблематика у творчості Людвіга Вітгенштайна (історико-філософський аналіз)»; В.Ю. Свищо «Лінгвофілософська проблематика у творчості Овсянико-Куликовського»; І.В. Березінець «Гносеологічна проблематика у творчості Г.І. Челпанова», Ю.Ю. Свищо «Рецепція базових принципів лібералізму в українській філософській думці ХІХ – початку ХХ століття», Заїнчківська І.П. «Етнорелігійні виміри творчої спадщини І.Огієнка».

Наталія Григорівна Мозгова - автор близько 250 наукових та науково-методичних праць. Серед них 3 одноосібні монографії та 1 у співавторстві, 6 навчальних посібників та підручників (одноосібних та у співавторстві).